Вибрані публікації присвячені проблемі датування Софії Київської

rivvmksk_0.jpg

Никитенко Н.Н. Русь и Византия в монументальном комплексе Софии Киевской: Историческая проблематика. – К.: Институт украинской археографии и источниковедения им. М.С.Грушевского НАН Украины, 1999. – 294 с. Научная монография. Издание 2: К.: Слово, 2004. - 416 с. Заказ: 04071, г.Киев, ул. Олеговская, 36, оф.310; тел. 463-64-06; тел./факс 462-48-63; E-mail: vd_slovo@ukr.net Монографія відображує новий погляд на історію, архітектуру та живопис Софії Київської. В основі книги лежить низка наукових відкриттів, здійснених автором у результаті комплексного дослідження історичної проблематики архітектури та монументального живопису собору. Вперше в науці головна увага приділена відображенню давньоруської дійсності в сюжетах мозаїк і фресок Софійського собору. Автор висуває і всебічно аргументує гіпотезу, що собор виник на зламі правлінь Володимира Святославича і Ярослава Мудрого, датуючи пам”ятку 1011-1018 рр. Доводиться, що св. Софія є меморіалом хрещення Русі, у якому героями розписів виступають замовники собору Володимир та його дружина Анна. У релігійних сюжетах вони прославляються через символічні прообрази, світські фрески розповідають про ключові події їх правління. Нові відкриття у Софії Київській розкривають її значення як унікального джерела з історії та культури Русі і Візантії.

ppss.jpg

Нікітенко Н. Під покровом Святої Софії: Некрополь Софійського собору в Києві. – К.: Інтерграфік, 2000. – 96 с. Наукове видання. Робота висвітлює досі маловивчену сторінку минулого Софії Київської – етапи формування храмового некрополя від ХІ до кінця ХХ ст. Софійський некрополь характеризується як визначний історико-культурний феномен національного значення. Його заснування припадає на часи розквіту Київської Русі й пов”язане з діяльністю Ярослава Мудрого. Автор вперше доходить висновку, що Ярослав створив тут власну усипальню на самому початку свого київського княжіння (1019-1054). Задумана як святилище з гробницею засновника династії Ярославичів, усипальня лише наприкінці ХІ ст. доповнюється похованнями Всеволодовичів. Відсутність достовірних даних щодо найдавніших митрополичих поховань свідчить про те, що у Софії не ховали церковних ієрархів домонгольської доби. Поховання митрополитів Кирила ІІ (кінець ХІІІ ст.) і Макарія (кінець XV ст.) мають характер виключення із загального правила. Наприкінці XVI ст. в Софії виникає меморіальний некрополь, у якому шанувалися київські святині. Нове впорядкування некрополя пов”язане з діяльністю Петра Могили, який перетворив собор на храм-релікварій. З другої половини XVII ст. Софія стала місцем поховання вищого духовенства. Митрополит Рафаїл Заборовський (1731-1747) створив тут склеп, у якому один за іншим спочили 6 митрополитів. Останні поховання ієрархів здійснені поза стінами собору у XX ст. Особлива увага приділяється персоналіям історичних діячів, похованих на терені собору.

sssvk.jpg

Нікітенко Н.М. Собор Святої Софії в Києві. – К.: Техніка, 2000. – 230 с. Науково-популярне видання. Книжка знайомить читача з собором св. Софії в Києві як з видатною національною святинею України. Пропонується нова концепція бачення собору, побудована на багаторічних комплексних дослідженнях автора. Цікаво і нетрадиційно, у дохідливій манері розповідається про історію св. Софії, її архітектуру, мозаїки та фрески, гробницю Ярослава Мудрого, усипальню князів і духовенства в соборі. Вперше для широкого читача розшифровується символіка художнього образу собору, розкривається зміст сюжетів живопису, пояснюється їх зв”язок з історією Русі-України. Історична доля пам”ятки простежується від часів появи собору до кінця ХХ ст. Послідовно викладається історія досліджень та реставрації св. Софії.

 

 

sssivm.jpg

Нікітенко Н.М. Свята Софія Київська: історія в мистецтві. – К.: Академперіодика, 2003. – 330 с. Наукова монографія. Монографія є першим в історіографії дослідженням історико-культурних взаємин Русі-України і Візантії, відображених у архітектурі й стінописі Софії Київської. На підставі запропонованих автором нових методологічних підходів до вивчення пам”ятки отримано унікальні дані про ключові події доби християнізації Русі, послідовно простежено роль собору в історичних процесах на теренах України в ХІ – на початку XVIII ст. Вперше особливу увагу приділено історичній долі Софії за доби Петра Могили та Івана Мазепи. З”ясовано стрижньові ідеї етноконфесійного самовизначення Київської держави у східнохристиянській Ойкумені, проаналізовано роль духовної спадщини Візантії у державотворенні Русі-України, формуванні домінантних концептів національного менталітету і національної культури.

 

 

vzdk.jpg

Нікітенко Н. Від Царгорода до Києва: Анна Порфірородна. Ціна київського трону. – К.: Дельта, 2007. – 264 с. Науково-популярне видання. Книжка, що базується на широкому колі середньовічних джерел, є оригінальним історико-документальним диптихом, який складається з роману і політичного детективу. Написана у яскравій, захоплюючій формі, книжка відображає події середини X - початку XI ст. Автор уводить читача у блискучу і таємничу добу історії Візантії і Київської Русі. Перед читачем постає сповнений інтриг і драматичних колізій світ придворного життя візантійських царів та київських князів. Уперше героїнею історичної оповіді виступає візантійська царівна Анна – дружина князя Володимира Святославича, яка разом з ним хрестила Русь. Другу частину диптиха присвячено загадковим подіям княжої усобиці 1015-1019 рр., що спалахнула після смерті Володимира. Автор подає власну версію вбивства його синів Бориса і Гліба, яка докорінно відрізняється від офіційної. Наукова достовірність і популярна форма викладення надають книжці пізнавального значення.

 

sssvkr.jpg

Никитенко Н. Собор Святой Софии в Киеве: История, архитектура, живопись, некрополь. – М.: Северный паломник, 2008. – 272 с.: илл. Первое опубликованное в России новейшее комплексное издание, посвященное Софии Киевской. Подробно рассказывается об основных этапах истории собора и главных событиях, с ним связанных. Анализируются архитектура, монументальная и станковая живопись храма, их идейное и символическое содержание. Прослеживается связь сюжетов монументальной живописи с княжеским заказом. Особое внимание уделяется проблеме датировки храма. Изложена авторская концепция истории возникновения собора, основанная на новом истолковании документальных и изобразительных источников. Автор, давая возможность читателю вникнуть в сущность научных споров, отказывается от традиционной датировки храма 1030 – 1040-ми гг. и сдвигает ее к 1011 – 1018 гг. Предлагаемая датировка подтверждается результатами новейших исследований надписей-граффити на стенах Софии. Приводится подробная библиография. Познавательную ценность книги умножает большое число публикуемых в ней иллюстраций.

ssk.jpg

Никитенко Н.Н. Святая София Киевская. – К.: Горобец, 2008. – 384 с.: илл. Наиболее полное, всеобъемлющее издание, посвященное Софии Киевской. Широко и последовательно, на новейшем научном уровне излагается тысячелетняя история собора, рассказывается о людях, разделивших с ним свою судьбу. Дается яркое представление о богатейшем софийском реликварии, его драматичной истории. В живописной, доступной манере, тем не менее, с академической основательностью рассказывается о классической и в то же время своеобразной, глубоко символичной архитектуре собора. Его великолепные мозаики и фрески предстают не только выдающимися памятниками искусства, но и уникальными историческими источниками. Раскрывается исторический и духовный смысл сюжетов, впервые устанавливается взаимосвязь с ними многочисленных древних надписей-граффити на фресках. В контексте исторических реалий впервые детально характеризуется барокко Софии Киевской. Особый акцент поставлен на исследованных автором ее главном иконостасе и входных вратах XVIII в., недавняя реставрация которых получила широкий резонанс в обществе. Читатель узнает о формировании софийского некрополя, о захороненных в нем князьях и митрополитах, о загадках гробницы Ярослава Мудрого. Книга снабжена подробной библиографией. Богато иллюстрированное, информативно насыщенное издание адресовано всем, кто интересуется отечественной историей.

 ssp.jpg

Никитенко Н. Софийский собор: путеводитель. – К.: Горобец, 2009. – 96 с.: илл. Это 3-е издание путеводителя по Софийскому собору, подготовленное автором. Переработанный и существенно дополненный путеводитель по-новому представляет легендарную Софию Киевскую. Она показана как важнейший исток духовности, свидетель и участник героической и драматической истории Руси-Украины. Раскрывается таинственный символический код Софии, излагается ее многовековая «очеловеченная» история. Ярко и доступно рассказывается о великолепной архитектуре собора, его непревзойденных мозаиках и фресках, шедеврах барокко, некрополе. В свете последних исследовательских и реставрационных работ характеризуются монастырские постройки XVIII в., которые создают вместе с Софией уникальный архитектурный ансамбль. Приводится информация о работе Софийского музея и о филиалах заповедника – музеях «Золотые ворота», «Кирилловская церковь», «Андреевская церковь», «Судакская крепость». Путеводитель богато иллюстрирован, содержит план собора, схемы расположения мозаик и фресок, а также схему расположения ансамбля Софийского монастыря и его памятников.

Корниенко Н. Корпус графіті Софії Київської. Частина 1. – К.: Горобец, 2010. – 476 с.: До першої частини „Корпусу графіті Софії Київської (ХІ – початок XVIII ст.)” увійшли виявлені в присвяченому св. Георгію Великомученику крайньому північному приділі собору Святої Софії 480 написів та малюнків, які публікуються з детальним розбором текстів, палеографічними аналізом та датуванням. Другу частину книги складають коментарі та дослідження наявного корпусу графіті, присвячені їх інтерпретації. До книги додаються таблиці фотографій та прорисовок кожного напису чи малюнку.